День місцевого самоврядування

07 грудня в Україні відзначали День місцевого самоврядування. Урочистості з нагоди цього свята відбулися і в нашому місті в Будинку органної та камерної музики.

Міський голова Василь Савчук, вітаючи посадових осіб місцевого самоврядування із професійним святом, висловив щиру вдячність за щоденну працю на благо білоцерківської громади, побажавши їм усіляких людських гараздів: здоров’я, щастя, миру, злагоди, благополуччя і великого терпіння.

День Збройних сил України

03 грудня, напередодні 19-ої річниці Збройних сил України, в ПК «Росава» відбулися урочисті збори та святковий концерт.

З вітальним словом звернувся до військовослужбовців начальник Білоцерківського гарнізону, командир 72-ої окремої механізованої бригади полковник А.Грищенко, який зазначив, що Збройні сили пройшли разом із державою гідний шлях своєї новітньої історії, враховуючи досвід передових країн світу. Збройні сили України виступають сьогодні надійним гарантом національної безпеки і миру. Особовий склад Білоцерківського гарнізону, виявляючи професіоналізм і патріотизм, продовжує традиції попередніх поколінь, наполегливо підвищує фахову майстерність, докладає максимум зусиль для реалізації завдань щодо подальшого формування та зміцнення Збройних сил України.

Вічна пам'ять тим, хто загинув у роки голодомору

27 листопада в м. Білій Церкві відбулися траурна хода та мітинг-реквієм з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні.

Звертаючись до учасників мітингу, міський голова В.Савчук наголосив, що голодомор1932-1933років - це спланована, глибоко продумана акція проти України, бо вже в тій тоталітарній державі талановитий, працьовитий український народ прагнув до самостійності й незалежності, а допустити цього вожді СРСР не могли.

Систему водогону відкориговано

Коли в давнину обирали місце для нового будинку, всілякими народними методами перевіряли, щоб місце майбутньої оселі було надійним та безпечним. Люди до появи сучасних ознак цивілізації були більш обачними, мали розвинену інтуїцію, а тому рідше помилялися. Зараз ми повністю довірилися технічним засобам та інженерним пристосуванням – кресленням, схемам, комп’ютерному моделюванню, які, попри точність та оперативність, мають здатність вдаватися до помилок.

Щира допомога дружній родині

В Білій Церкві проживає чимало багатодітних родин. І хоча діти – це справжнє щастя, кожному відомо, як непросто в наш час поставити на ноги хоча б одну дитину, а не те, що дві, три і більше.

Наталія Володимирівна Завгородня – мати шістьох дітей. Двоє найменших – школярі, а старші вже намагаються робити перші самостійні кроки в житті.

Цьогоріч однією з найщасливіших подій у родині Завгородніх стало отримання нової 4-кімнатної квартири. Бажаємо щастя та процвітання усій родині!

Усміхнутися по-новому!

Шановані білоцерківці, які присвятили свій трудовий та життєвий шлях розвитку та процвітанню рідного міста – Білої Церкви, не залишаються без уваги. Надія Миколаївна Шиманська має 32-річний стаж роботи. Працювала на різних підприємствах – заводі з виробництва цегли, радіокераміки, на будівництві. Десять років присвятила роботі в дитячому садку. Жінка зізнається, що була щаслива, працюючи – трудова книжка рясніє записами про подяки.

Літа невпинно плинуть, лишаючи по собі не тільки спогади, але й погіршене здоров’я, невелику пенсію, більша частина якої мимоволі іде на ліки.

Постійна увага та підтримка

Працівники громадських приймалень з великою увагою ставляться до кожної заявки, яка надходить на їхню адресу. Дуже часто білоцерківці, особливо літні, самотні, потребують не стільки матеріальних благ, скільки щирого людського спілкування, доброго слова.

Нюра Дмитрівна Насібуліна – інвалід зі слуху ІІ групи. Важке воєнне дитинство, біль утрат негативно вплинули на здоров’я жінки. Їй важко поратися зі щоденними господарськими справами – не те, що дбати про покупку побутової техніки. До працівника громадської приймальні Миколи Гагана вона звертається не вперше. В оселі жінки встановили газову плиту, поставили лічильники на воду, виготовили ключ до кодового замку на вхідні двері в під’їзді, відремонтували дверний дзвінок, обладнавши його спеціальною лампочкою. А зовсім нещодавно забезпечили ще однією важливою побутовою річчю – холодильником!

Реконструкція тротуарів продовжується

Нещодавно замінено тротуарне покриття уздовж приміщення міської бібліотеки №9 по вул. Леваневського.

Роботи виконані якісно та оперативно завдяки сумлінню спеціалістів, які спрацювали чітко та злагоджено. Жителі масиву добре знають цей відрізок дороги, адже там знаходиться не лише бібліотека, а й поштове відділення, Ощадний банк, куди часто заходять сотні білоцерківців.


Є впевненість, що розбудова пішохідних зон продовжиться і в наступні роки, адже місто оновлюється, стає туристично привабливим. А наше завдання – зберегти те, що зроблено для нашого ж комфорту!

Подорож для душі

«З турботою про кожного!» –  це гасло повинно відчуватися не тільки в матеріальному плані, а й і в духовному!

Так нещодавно було організована паломницька екскурсія до найвідоміших монастирів Києва, а саме: до Свято-Троїцького Іонійського, Китаєво-пустинського монастирів та Києво-Печерської Лаври.

Паломниками стали білоцерківці, які зверталися в громадські приймальні по різну допомогу. Подорож здійснювалася двома комфортабельними мікроавтобусами, які супроводжував екскурсовод та представники міського голови. Усе відбувалося організовано та злагоджено.

Угоду зі сталепрокатним заводом скасовано!

У свій час, ще до початку каденції нинішньої міської ради, з керівниками області і міста компанія «Євро-Фінанс ЛТД» вела попередні домовленості щодо будівництва сталепрокатного заводу. Перш ніж підписувати дозвільні документи й укладати соціальну угоду, разом з депутатами Білоцерківської міської ради, аби дослідити думку білоцерківців, було проведено відкриті громадські слухання, на яких переважна більшість людей висловила своє негативне ставлення щодо будівництва іноземним інвестором нового промислового об’єкту.

Саме тоді було прийнято рішення про проведення загального міського референдуму, аби люди мали змогу реалізувати гарантовану Конституцією можливість сказати своє «за» чи «проти» стосовно появи в місті потужного, але екологічно небезпечного підприємства. Були спроби заблокувати проведення як першого, так і другого референдумів, явка на які виявилася досить низькою. Та більшість людей – тих, хто активно виявив свою громадянську позицію, проголосували проти будівництва сталепрокатного заводу. Людей лякало те, що сталепрокатний завод створить низку екологічних проблем, пов’язаних із забрудненням повітря, нанесенням серйозних збитків річці Рось та занедбанням чорноземних ґрунтів шкідливими шлаковими відходами.